Я не можу, у мене лапки

88

Варто поскаржитися на те, що деякі чоловіки добре влаштувалися, як тут же набігли захисники. Хлопців, ви серйозно?

Я не буду навіть згадувати про те, що все це прибивання поличок, ремонт техніки та інше відбувається раз у два місяці, а «жіноча» робота — кожен день. Але, правда, при чому тут рівень заробітку? Можна подумати, що це добре влаштувався чоловік, втративши роботу, побіжить борщі варити і прибирати будинок. Ага, два рази.

Насправді важливо тільки одне: ти живеш за рахунок кого-то або ти живеш з кимось? Якщо ти паразит, який думає тільки про те, як би побільше обов’язків перекласти на іншого, то стать тут не важливий. Жінка буде будувати з себе ніжну «прынцессу», у якій манікюр, вії і нерви, а тому вона нічого не може. А чоловік прикинеться таким суворим танком на запасному шляху — а раптом поличку треба буде прибити, а він втомлений. І будьте впевнені: сам він цю поличку ніколи не помітить. Треба буде підвести, дати в ручки, молоток, та ще, може, рази три або чотири нагадати. І тоді, може бути…

Не треба лукавити. Ви хочете жити разом або їздити на співмешканця? У вихідній історії всі ці безпорадні товариші насправді добре влаштувалися. Їм на руку впевненість наших жінок в тому, що чоловік — це така священна корова, що якщо зайвий раз копитом штовхне, то тут же станеться апокаліпсис.

Коли двоє вирішують по-справжньому домовитися про те, хто і що робить, — вони домовляються. Без цих от «а раптом поличка» або «а у мене манікюр».

Зрештою, поодинці ж якось виживали. А тут як з’їхалися, так відразу у кого-то «я не можу, у мене лапки».